Це договір комерційної оренди, за яким орендар, окрім орендної плати, несе основну частину витрат на об'єкт — податок на нерухомість (Grundsteuer), страхування, поточні експлуатаційні витрати та утримання приміщень, — а на орендодавцеві залишаються покрівля та несучі конструкції (Dach und Fach). Німецький закон такого терміна не знає, тому його зміст визначає текст договору. З нашого досвіду, саме так побудовано більшість договорів оренди в продуктовому ритейлі Німеччини, і навіть за таких договорів на власникові нового супермаркету залишаються приблизно 8–15 % чистої орендної плати.
Що перевірити:
• Звірте перелік відшкодовуваних статей у договорі: чи названо податок на нерухомість, страхування та управління.
• З'ясуйте, хто відповідає за покрівлю, несучі конструкції, інженерні системи та покриття автостоянки.
• Дізнайтеся, кому належить і хто обслуговує холодильне та інше виробниче обладнання (Betriebsvorrichtungen).
• Запросіть розрахунки експлуатаційних витрат за останні три роки та відомості про неврегульовані спори.
• Розрахуйте дохідність після невідшкодовуваних витрат і порівняйте її із заявленою в проспекті.